Бердичівський район — адміністративна одиниця на півдні Житомирської області України.
Адміністративний центр — місто Бердичів.
Площа лісонасаджень становить понад 10 тис. га.
Основні річки - Гнилоп'ять.
Бердичівський район знаходиться на півдні Житомирської області, на кордоні з Вінниччиною. Територією району проходить європейська автотраса М21 (Житомир – Вінниця) та кілька регіональних доріг. Районний центр Бердичів є великим залізничним вузлом, звідки розходяться лінії в бік Житомира, Козятина та Шепетівки. Маючи статус обласного підпорядкування, Бердичів до складу району не входить.
Район розкинувся в лісостеповій зоні північного Поділля, що характеризується слабким рельєфом. Головною річкою регіону є Гнилоп'ять та з численними притоками. Лісів у Бердичівському районі небагато, і вони представлені окремими невеликими масивами загальною площею 10 тисяч гектарів. Корисні копалини представлені переважно сировиною для будівельних матеріалів: каоліном, гранітом, піском, глинами. Найбільш відомі родовище граніту біля села Райки та каолінові поклади у Великих Гадомців.
Найдавнішою архітектурною пам'яткою району є церква Різдва Богородиці в Озадівці, збудована у 1755 році. Інші пам'ятники відносяться до другої половини 19 століття. Серед них церкви у Швайківці, Старому Солотвині, Скраглівці та водяний млин у Швайківці. На території району діють оздоровчі табори, турбази, а в селі Терехово знаходиться музей класика англійської літератури Джозефа Конрада, який народився під Бердичевом.
Яку рибу можна зловити:
Короп, карась, товстолобик, амур, щука, окунь, плітка, раки.
